Експорт JNX’ів прямо з SAS.Planet виявився дещо незручним через непорозуміння з масштабами мапи, про які я вже згадував в попередньому записі. Ще раз покуривши ЧаПи по JNX з форуму «Веломанія» вирішив піти дещо іншим, на перший погляд — збоченішим, шляхом…
Отже, новий порядок робіт додав певної організованості не тільки процесу, але й результату. Насамперед: окремі типи мап зливаються в окремі категорії. Тобто файли з супутниковими знимками — це одна категорія, схеми зі стежками та іншими відмітками — інша, топографія — третя і т.д. Це дозволяє, наvдодачу, дуже зручно включати-виключати окремі типи растрових мап в навігаторі, що зручно як в поході, так і в плануванні.
Другою зміною підходу став процес отримання JNX’ів. Точність до 10-15 метрів для мене цілком достатня для орієнтування, то ж на разі питання pixel-perfect мап для мене не стоїть. Отже, мапа склеюється SAS.planet’ою в JPG з файлом прив’язки MAP для Ozi Explorer (побічний продукт, але теж можна використати, при бажанні, навіть для планування треку з Озіком, а не БейзКемпом).
Після цього наступає проміжковий крок, який заключається в приведенні зображення до зручнішого (для навігатора) виду. Насправді — нічого мудрого, я лише конвертую «картинку» в чорно-біле і за смаком збільшую контраст. На трансрефлективному дисплеї Garmin’а буде видно на порядок краще.
Остаточне приведення до формату BirdsEye здійснюється з допомогою програми MAPC2MAPC, за процесом, описаним на ВелоМанії. Load Calibrated Map → Write JNX. Проставляю лише масштаб та назву мапи, решта не цікавить.
Відповідність масштабів SAS.Planeta-JNX для окремих типів мап наступні:
— z15 SAS == 800 м (JNX Customizer) ← OpenStreetMap schema;
— z16 (SAS) == 500 м (JNX C.) ← OpenStreetMap schema, ESRI topo;
— z17 == 300 м ← OCM (OpenCycleMap) topo, satellite imagery;
— z18 = 120 м ← satellite imagery.
Супутникові знимки, звісно, підбираються за смаком. Поза стандартним набором (Google, Yandex, DigitalGlobe, Bing) цікавими є мапи Кадастру, місцями дуже непогані знимки ArcGIS.Imagery.