Злапані моменти

Дорогою на Петрос. Подивіться ще, як побачив цей будиночок Роман, ось тут.

Фотографії з цього запису (чи то пак весь запис) наполегливо не рекомендуються до перегляду естетам та всім людям, причетним до пошуку змісту у фотографії :) знимки зроблені нахабно-матрасно, не відриваючи дупи від землі (переважно), з рук, без штативів, попередніх підйомів дзеркала, пультів дистанційного керування і так далі по списку (загальна тема: похід на Пікуй).

 
#1.

Тоді, коли на Пікуй налізла хмарка, я дещо нарікав, мовляв, які ж краєвиди, фотопохід і т.п. Знав би, чим мене здивує Боржава! Але то вже геть інакша тема. Зараз хочу зосередити увагу на трьох картинках, зроблених на межі хмари та … не-хмари.

 
#1.

 
#2. Градієнтний фільтр — наше все…

 
#3. Пікуй димить.

Картинка з походу на Пікуй, про який я вже згадував на днях. Ми з Юльцею забігли на вершину ще до моменту натягування хмарки на хребет, відтак дещо встигли навіть щілкнути. На наступний день побачили оточуючий світ з вершини фрагментарно (Пікуй нас пожалів та привідкрив завісу), але не менш цікаво! Хоча, було недалеко до (цитую Андрія) «Хто не бачив Пікуя, той не бачив… Пікуя!» :)