Злапані моменти

Ещё его называют Мёртвым озером. Но взбираясь к нему через лес в сумерках первое название выглядело (или звучало?) несколько милозвучнее… На самом деле это озеро богато сероводородом, потому живности там нет. Да и выглядит оно, благодаря небольшому размеру, «лужа лужей». По крайней мере — в моём отношении :)

По центру плавает нагромождение корней деревьев и дёрна, визуально напоминающее островок. Этот островок успешно мигрирует по площади озера, но медленно. Зимой его можно и вовсе принять за полноценный остров. Говорят ещё, что летом воду хорошо видно почти что до дна — чистая. Ну что ж, рядом есть ещё одна точка интереса и это не водопадик, проверим…

В ході суботньої поїздки в Бурштин (з JumpingRat та doroman) по дорозі зупинялись неподалік Бібрки — в Соколівці.

Порозглядали руїни Костелу Св. Трійці. Дата будівництва костелу — близько 1594 року, коли вперше згадується римо-католицька парафія в Соколівці; костел мав оборонні мури і відігравав в т.ч. військове значення. Вікіпедія каже, що частина скульптур з костелу зберігається в Олеському замку. Якщо не побоятись отримати цеглиною по голові та зайти в середину — досі видно рештки розписів Каспрома Вілжинського, попри зруйнований вже не перший рік дах. За свою історію костел потерпав від пожеж, конфіскацій Австро-Угорського уряду, воєн та козаків…