Злапані моменти

Осінь, звісно, закінчує літо, але такими барвами, що годі собі уявити. Головне, мабуть, захотіти побачити всю цю красу, не налякавшись можливих вітру, дощу, холоду…

«Плантації» чорниць та брусниць в плані осінньої кольорової гами для мене не гірше букових лісів, адже такого розмаїття барв годі пошукати (японських кленів, на жаль, в околицях негусто). Мабуть, Боржава зараз просто вишнево-червоно-жовта, а от Вододільний — такий, як нижче. Це — стежка через безіменний вершок між Пікуєм та Нондагом. Не пошкодував, що пішли саме нею :)

…той не лось (рифму опущу) — стверджує Назар. Авторська орфографія збережена :)

Насправді назва допису лише жарт, адже фотографія нижче не претендує саме на показ Пікуя, як об’єкта споглядання, а радше елемента пейзажу, котрий десь там трошечки висунувся з-за хмари. Традиційно (для мене) на Вододільному хребті налізла хмара, що вилилось пізніше у встановлення табору близько до «наосліп», але доволі вдало (знову ж, як на мене). Принаймні нічна та ранкова зйомка за довгий час мене потішили.

Втім, до Пікуя. Він цілком видимий, щоправда, на задньому плані — отой гострий дзьобик. 1408 м над рівнем моря, все ж таки. Знимкувати з краю хмари мені традиційно подобається, то ж я особливо не пручався та пару кадрів зробив. Один з них — нижче.

Поскільки ж мій щоденник не претендує на висвітлення подій у форматі так званих «фотозвітів», всі, кому цікаво, можуть подивлятись більш хронологічно розказані події (звичайно, з дещо більшою кількістю світлин) на форумі ФотоКлюмби у відповідній темі. Сподіваюсь, там будуть не лише мої знимки.

З цим кадром в мене пов’язано (до певної міри) дві цікавинки.

Перша — доволі проста. Я категорично не пам’ятаю, коли я цей сюжет зазнимкував. Ні, звісно, маю геотег, дані з EXIF, купу всього іншого. Але вкрай рідко буває, щоби я не пам’ятав, як я знимкував якийсь сюжет — бо ж світло, експозиція, композиція, думки, чи я його потім надрукую і т.д. — а тут біла пляма. Фокус, щоправда, в тім, що кадр мені подобається, незважаючи на певні технічні недосконалості, яких зазвичай намагаюся уникнути.

А от з цих технічних недоліків випливає друга цікавинка. В часі споглядання (та «проявка») цього кадру співпали з читанням Сашиної замітки щодо обробки взагалі. Власне, в цьому кадрі є невластиві мені допущення (наприклад, пересвіт в ЛВК). З точки зору техніки з собою був в наявності градієнтний фільтр, є варіант кадру з експопоправкою та невибитим небом, але все воно не теє. Падає контраст, день перестає бути сонячним, теплим, літнім. Так і лишив технічно недосконалий кадр про теплий, літній, сонячний день.