Эта карточка уже была, но длительный перерыв и шестой подход к снаряду дали тот цвет, который на самом деле хотелось. Жаль, что такие решения приходят не сразу — ходил «вокруг да около» очень долго. Из свежего, по сути, ничего толкового, вот и развлекаюсь «старьём».
|
Кілометр вгору (саме так, вгору) та десять кілометрів треку в один бік (згідно показів навігатора) виявились без підготовки в міру нелегкою справою. Але дорога тішила краєвидами, приємно…
|
Аби багато не трендіти, під час підйому на Кукул бачив те, що є на наступних трьох знимках. І ще щось крім того бачив, звісно, але то вже деталі… Далі (ще трошки) буде, коли — напевно скоро ;)
3 фото
|
Похід вихідного дня, про який doroman згадує тут почався світанком над Ворохтою.
В п’ятницю пізно вночі ми вже сиділи в поїзді Ковель-Чернівці, який довіз нас до Івано-Франківська, а звідтам наш шлях лежав до Ворохти. Годину майже подрімавши на вокзалі в товаристві лижників і бордерів ми таки поїхали далі. Покормивши на вокзалі у Ворохті місцеву кицьку – пішли в гори :]
Світанок у Ворохті
|