Злапані моменти

…цим прошу присвоїти мені почесне звання ворони ФотоКлюмби, пташки сильної, та через всю голову …ї. Залік складено в одноденному забігу на г. Петрос в компанії друзів-лосів та лосенят, за маршрутом Ясіня – Петрос – Кваси. Докази проходження маршруту у вигляді треку та знимок до заяви додаються…

Отже, того тижня прогноз погоди зіпсув плани поїздки на озеро Дийда, що на Закарпатті, з метою матрасення та алкокемпінгу. Заміна знайшлась швидко: товариш мегалось Ромко запропонував «пробігтись» на Петрос, все за один день (суботу), адже прогноз на неділю тішив дощами та грозами. Заради дотримання порядку слід зазначити, однак, що в суботу нам теж обіцяли такого щєстя, але тіко по обіді. І щєстя нас не минуло…

До фотографій з розповідями перейду вже дуже скоро, а поки що – учасники походу на вершині.

Другого дня походу ми пройшли хребтом Кострича, минувши Кострицю і Кострич, але зайшовши в гості до Костричі. Трошки спустившись донизу, отаборились та матрасили по-повній (я навіть фотоапарата не діставав з торби).

Під кінець дня біля нас пробіг натовп лосів, які чесали там аж з Говерли, включаючи одного ірландця. Здається, останній був заскочений, коли всі дружно почали його ропитувати його мовою (хто як вмів, що поробиш), як йому Карпати і т.д. Матиме, що розповісти вдома :)))

Далі буде лише купка безпретензійних знимок, бо й тексту до них багато не напишеш.