Найчастіше, коли кудись їду, я все ж таки за кермом. Але не завжди: сам втомлююсь та й не такий вже жадібний до кермування. І ось тоді, коли пересідаю на крісло пасажира, то до рук одразу береться камера, — хіба би вночі їхали, тоді вже не маньячу. Так накопичуються знимки з вікна машини, яке, подекуди, все ж таки відкривається, адже ніякий поляризатор не врятує від бліків.
Тогоріч, в ході поїздки на Поділля, я отримав кілька приємних (мені) кадрів авансом, то ж не дуже сподівався на фотографічну вдачу в подальшому, та дарма. Направду кажучи, видалась дуже фотографічно успішна мандрівка. Вирішив собі відкласти окремо той світ з вікна машини, — все ж таки не такий вже й сірий він, той світ :)
#1. Аванс — трошечки від Львова від’їхали і… отакої!
(більше…)
|
Ось такий був вечір на Тернопільщині тогоріч.
Якби хто хтів посміятись — ласкаво прошу оцінити мапу у виконанні Google, що вважає, що знимка зроблена на вулиці Шевченка. Населений пункт не видає, але вулиця явно крутезна. Ось так-то!
|
Днями я наступив на вельми несподівані граблі: більша частина оброблених фотографій з однієї поїздки виявилась без EXIF-інформації. Все би нічого, але мав на меті проставити геотеги, а їм, в свою чергу, необхідно мати відомим час зйомки. Перепроявляти tiff’и по-новій, різати та коригувати (попри невелику кількість правок) не хотілось, відтак вирішив скопіювати EXIF’и.
Задача копіювання була виконана не надто тупо (надто тупо — взяти всі оброблені файли та скопіювати в них EXIF’и з оригіналів), а трошки менш тупо (пробігтись по обробленому — якщо EXIF відсутній, скопіювати його з оригіналу). Оскільки все в середовищі OS X, скриптик написаний на bash’і, втім, його можна легко «перекласти» для Windows. Код наступний:
#!/bin/bash
for f in *.*
do
STRING=$(exiftool -Make $f)
if [ "$STRING" == '' ] ; then
echo $f contains no exif;
#remove file extension to get original file name
shopt -s extglob
ORIGINAL_FILE=${f//@(.jpg|.jpeg|.tiff)}
#copy EXIF tags from original file, it should be in parent directory
exiftool -overwrite_original -x Orientation -TagsFromFile ../$ORIGINAL_FILE.NEF ./$f
echo $f, $STRING >> "log.txt";
fi
done
Далі «chmod +x copyMissingExif.sh» і запуск з будь-якого місця системи, де лежать оброблені файли. Умова: оригінали (raw) мають лежати на один рівень вище і мати ті ж самі назви файлів (розширення відтинається).
Недоліки: версія 0.1 але працює :) насправді недолік в дворазовому читанні обробленого файлу в разі копіювання тегів. Ця проблема цілком підлягає вирішенню засобами ExifTool (я сказав, що він неохідний? нє? кажу: ExifTool необхідний), але на разі я не мав часу глибоко вникнути в його схему подібних дій, щойно розберусь — буде версія 0.2.
|
Хотинська фортеця мене весь час приваблювала дитячими спогадами (та мріями), що мали за підґрунтя к/ф «Баллада о доблестном рыцаре Айвенго». Вперше там побував в ході візиту на Поділля в 2009 році, після того мав перерву та хтів конче бодай побачити фортецю добре з боку Дністра, а в ідеалі — зазнимкувати.
Тогоріч, їдучи восени в Кам’янець, пороздивлялись мапу та успішно оглянули фортецю з іншого берега, та й з погодою відносно пощастило: за умови мінливої хмарності чи то пак сонячної погоди світло було б контрове. Звісно, знали ми це завчасно, завдяки SunCalc.net.
#1. Фортеця в тумані, ще й восени, виглядає доволі ем.. моторошно, як на мене:
(більше…)
|
Між цими знимками — інтервал майже 3.5 роки і, певно, все, що їх єднає, то місце зйомки. Кам’янець-Подільський, район вулиці Вірменської, а от як звати цервку я не пригадую, бо мене цікавила зйомка.
В 2009му знимка ліворуч була, звісно, для мене певним досягненням, хоча зараз без сліз дивитись на ті обробки я не можу. В 2012му знимка, що праворуч, до певної міри теж стала досягненням і я навіть спромігся її обробити, але чи не винесе мене цей результат в істерику роки ще через три? Творчість-то циклічна, десь тупочу на місці, потім щось неясне і бац! на новий рівень. Чи, може, я просто хочу в то вірити?
2009 та 2012 роки. Плівка і цифра. Весна і осінь. Ось такий диптих. Тільки Кам’янець — той самий.
|
…частина 3я і остання про Кам’янець восени в цій розповіді. Хоча, цілком вірогідно, матиму настрій та оброблю якісь інші фотографії. Тут вже сам не знаю — і обіцяти не буду. Попереднє: [1], [2].
Того дня (а відбулось це в неділю, 22 жовтня 2012 року) ми побачили Кам’янець в дещо містичному, туманному амплуа. Він ніби дозволяв нам і трошки зазирнути за куліси, і ніби ховався. Для якихось сюжетів ця погода стала фотогенічною і такою, що робить настрій, іншим вона навпаки не пасувала, та чи буває щось однозначно добре (або погане)? Не буває.
До слова: на днях почув, що англійці мають приказку «Нема нічого кращого за погану погоду». За достовірність поручитись не можу, а от до розповіді долучу, бо так і відбулось.
#1. Почнемо з Троїцького моста.
(більше…)
|
