Злапані моменти

Сьогодні у мене якийсь день графомана, але нагадали, то вже напишу.

Вчора ввечері, як періодично останнім часом, їхав через центр. І щось спонукнуло поспостерігати за поведінкою людей. Різних людей: тих, хто за кермом і тих, хто пішки, в транспорті і на роверах. Був не те, щоби заскочений, а «розкатаний в блін», як каже один мій знайомий.

Отже, львів’яни, ось вам задача. Ділянка вулиці Дорошенка від проспекту Свободи до зупинки трамваю в напрямку вулиці Словацького проїзна (без порушень ПДР) за 2..3 хвилини (це близько шостої години вечора, між іншим). Увага, запитання: скільки осіб в розрізі по категоріях порушили ПДР тим чи іншим чином в межах цих трьох хвилин та 135 метрах? Відповідаю. 18 автомобілів (об’їзд трамвая з виїздом на трамвайну колію зустрічного руху, п. 11.9 ПДР), 47 пішоходів (перехід вулиці в не дозволеному для цього місці) та 3 ровериста з 4х, які там проїхали.

На секунду: 9 з 10, хто за кермом, від третини до половини пішоходів… Подумайте над цим.

 
P.s.: одну тітку впевнив, що не варто «от я спеціально вибіжу на дорогу і йтиму поволі, щоби мене чекали», розповівши їй задачу про гальмівний шлях машини та вартість лікування перелому гомілкової кістки (2 місяці в ліжку, $2000, рік з обмеженнями в русі). Але ж всім не поясню…

Щойно згадав, що в далекому 2003му саме в березні вперше свідомо взяв в руки фотоапарат.

Тоді ми працювали з Сашею Савенком в айтішному відділі «Фокстроту» (торгували комп’ютерами та периферією), а «згори» нам спустили проект «фотолаба». В магазині з’явився мінілаб та фототехніка, яку можна було покрутити в руках, що, звісно, ми без гальмів і зробили. З тим пов’язана одна кумедна історія, яку я колись, може, і розповім. Але суть залишається тією ж: незабаром я свідомо дістав з шафи «Любитель-166у», за пару років купив цифрокомпакт, потім знову повернувся до плівки з дзеркальним Canon EOS 3 і так далі, і тому подібне.

З приводу ювілею (10 років все-таки!) надрукую і роздам 10 знимок. Форматом за бажанням, але в часі то затягнеться десь на півроку, певно, бо бюджет не витримає просідання в друк та оформлення десятка кадрів одним махом. Отако. Роботи до друку будуть оголошені незабаром.

Нещодавно, … один лептоп з РС-світу, був змушений копіювати програмне забезпечення з компакт-диску. Звук, який видала ця річ в процесі розкручування КД, вкупі з гудінням вентилятора на процесорі Intel i3, прибив мене наповал і нагадав мій другий комп’ютер, що був на процесорі AMD Athlon 900MHz з кулером (тремтіть, хто пам’ятає) Thermaltake Golden Orb. Мать його, скільки часу я вже не чув такого турбінного гулу, у-у-у… І коли від МакБука я чую лише тихесеньке жужжання вентилятора, яке повністю перекривається звуком тихесенької клавіатури — ось яке воно, щастя!