З наступаючим!

December 31st, 2013 @ 21:14

У когось він вже, у когось на разі, а до когось постукає за годину-дві…

Рідко ваяю публічні вітання з Новим роком, але для цього зроблю виключення. Рік, що минає, був багатим (принаймні, для мене) на подорожі та враження. Хай новий буде як мінімум не гіршим!

І вам того ж — тим самим по тому ж місцю! ;)

Новорічна ніби відкритка © 2013 Alex Nedovizii

Мапа подорожей 8-)

Filed under: Потік свідомості Comments (2) Article tags: ,

Осіннє мукачівське тріо

December 28th, 2013 @ 14:28

В листопаді спонтанно катнулись на Закарпаття, заставши (без жодної на те надії, щоправда) цвітіння сакури в Мукачеві. Зовсім не як в Ужгороді тогоріч весною, але то не в Ужгороді, цьогоріч ще й восени… Заодно я знайшов для себе новий пам’ятник в Мукачеві, на жаль, непідписаний (за винятком згадки одного відомого закарпатця, але пам’ятник-то не йому!), перезняв один мукачівський сюжет в кращому виді, ніж було, та (на додачу) надибав непогану пельменну.

Триндьож закінчено, далі лише картинки. 1+2.

Пам’ятничок в Мукачеві. Україна. © 2013 Alex Nedovizii

(more…)

Filed under: Україною Comment (0) Article tags: , , , ,

Вечір на Кукулі

December 27th, 2013 @ 22:02

Картка, до обробки якої не доходило дуже і дуже довго (аж від самісінького травня!), але дійшов настрій. Не той варіант, коли обробка далась з першого разу. Чи то пак не обробка… Радше колір. Зрештою, тепер получилось. Треба завтра надрукувати :)

Вечір на Кукулі. Карпати, Україна © 2013 Alex Nedovizii

Filed under: Україною Comments (2) Article tags: , , , , , , ,

Антирейтинг «карпарацівних» сувенірів

December 20th, 2013 @ 14:54

Зламавши чергову сувенірну ручку, нашвидкуруч вродив антирейтинг «карпарацівних» сувенірів:

1. Ручка з емблемою «хвірми».
Ніц не пише (порівняно з моїм Waterman). Більшість з подарованих зламались, не переживши місяця використання з періодичним лежанням на столі. Рейтинг поломок: зламана кнопка, загублений або випадково зламаний ковпачок. На моїй пам’яті лише одна фірма не зажала грошей нанести свою символіку на елементарні Parker Vector, такі ж, як мій 11-річний пластмасовий, навіть не металічний «Вектор», досі живий.

2. Календарі настінні.
Фотографії в вирвиочних кольорах, будь-яка репрезентація місяця, крім нормальної сітки (дні тижня по горизонталі направо, тижні — по вертикалі рядками). Єдиний нормальний календар, що я бачив за 6 років, належав Львівському Авіаремонтному Заводу. «Виїхав» не в останню чергу за рахунок фотографій літаків — не пожлобились за якісні грошей дати.
(продам дорого фотографії на календар :о))

3. Щоденники.
Moleskine, альтернативи… Найбільше вставляють пожмакані «закладочки», які могли би бути шовковими (і навіть інколи на те претендують!), але з їхнього звичайного стану смішно шнуркам моїх гірських черевиків.

4. Футболки з логотипом.
Це феєричний здипець. Рідко хто не пожме грошей бодай на бавовняну футболку. На адекватну синтетику — Боже упаси — бачив один раз в житті. Один!

5. Попільничка.
Ніколи би не пережив бачити логотип своєї фірми, закиданий попелом. Sic!

6. Парасольки.
Вожу в багажнику машини «тростинку» з емблемою одного дуже серйозного банку. Насткільки серйозного, що їх корпоративна парасоля гірше моєї, купленої бознаде за 50 гривень.

Filed under: Потік свідомості Comments (2) Article tags: ,

Lillafüred

December 3rd, 2013 @ 14:31

У зв’язку з якимось прикрим катаклізмом я не зміг знайти в своєму ж блозі фотогрфафій з Лаллафюреду (угорською: Lillafüred)… Однієї знимки озера Hámori явно замало.

І хоча я не дуже люблю переписувати Вікіпедію…

Lillafüred – невеличке містечко-курорт, офіційно є частиною Мішкольца, хоча віддалений від «основного» міста на 12 км та розташований в гірській місцевості під назвою Bükk. Ці гори, в свою чергу, є частиною північних угорських гір, внутрішньо-західної частини Карпат. Курорт заснований графом András Bethlen. Сама ідея щодо заснування цього курорта прийшла графові в голову під час відвідання озера Hámori близько 1890 р. Названо містечко на честь його дружини, Lilla Vay.

Зараз цей курорт, судячи з антуражу, — задоволення для людей доволі заможних, але погуляти парком все одно доволі цікаво. Ще там є залізниця, яка, судячи з усього, раніше використовувалась для переміщення всього, що треба було переміщувати, а зараз розважає гостей. Того разу ми не попали на потяг, можливо, пощастить наступного…

Читати далі

Filed under: Подорожі Comment (0) Article tags: , , , , , ,
Працює на Wordpress.
© 2008-2020 Alex Nedovizii.