Негода в Мюнхені

31 Березня, 2015 @ 21:28

…і таке днесь було…

Негода в Мюнхені © 2015 Alex Nedovizii

Filed under: Німеччина Comment (0) Article tags: , , , ,

«Каждый костёр когда-то догорит…»

31 Березня, 2015 @ 20:30

Всё отболит
И мудрый говорит
Каждый костёр когда-то догорит
Ветер золу развеет без следа…

/Машина Времени/

За вікном вирує справжній ураган (щонайменше чотирьом деревам вже дісталось до скону, пару телефонних будок мають розтовчене скло (так-так, в Мюнхені таке існує), один шмат черепиці, зірваної з чийогось даху — то те, що я бачив). Бррр! Штормова куртка прийшлась дуже навіть «в тему», а от штанці юзати не довелося (сьогодні; вчора придалися). Вітер такий, що коли в писок, педалив на першій (спереду) зірочці, роверисти зрозуміють :)

Поза тим пригадав, що ще вчора обіцяв хлопцям ще кілька картинок з минулорічної поїздки до Свічі, а за хронологією якраз вогнище, що ми палили, поки дощик дощив. Рідко настільки «в тему» втрафляє, а от, получилось!

 

© 2014 Alex Nedovizii

 

© 2014 Alex Nedovizii

 

© 2014 Alex Nedovizii

Filed under: Різне 4 коментарі Article tags: , ,

Свіча. Такий собі триптих.

29 Березня, 2015 @ 17:03

Сталося тогоріч відпочити в (завжди) приємній дружній компанії поблизу р. Свічі, що в Івано-Франківській області. Без фотографій, як і без пригод, не обійшлось, що завжди приємно. Ото собі кілька кадрів відібрав окремо, доки зібрався з силами інші показувати на Клюмбі, але ці схотів виділити в такий собі триптих: для мене вони мають значення, будучи показаними поряд.

Свіча. Такий собі триптих. Україна © 2014 Alex Nedovizii
Свіча. Такий собі триптих. Україна © 2014 Alex Nedovizii
Свіча. Такий собі триптих. Україна © 2014 Alex Nedovizii

Filed under: Україною Comment (1) Article tags: , , , , ,

Круть і трошки навіть верть

24 Березня, 2015 @ 10:29

Минулої суботи, коли Юля з командою була на тімбілдінгу, мені зраня кортіло кудись вибратись, доки погода дозволяла. Прогноз не збрехав: під вечір все ж пішов дощ, то ж я вельми вчасно зганяв роверком за місто, закупився та помив машину (всім ясно, чого дощ пішов?).

Ще раніше протягом тижня Strava мене злегка доколупувала на тему “виклику” під назвою “Пригодницька поїздка”. Виклик полягав у тім, щоби крутити педалі більше двох годин (враховувався лише час руху) та помежи того поїхати якоюсь дорогою, якою раніше не їздив. Та то ж як два пальці… вказівники є, бажання катнути є, але взяти GPS все ж таки не завадило: двічі вказівники я провтикував і блудив, їдучи, як бачив.

Загальна ідея (моя) полягала в тому, аби поїхати до озера в Штарнбергу, на яке в мене є багато літніх планів. Машиною я там був пару разів, але крутити педалі по асфальту не хотілося аж ніяк. До слова, велодоріжка пару разів все ж перетинає асфальтовану дорогу, але йде повз потічок Вюрм (Würm) в основному парками (в межах населених пунктів) та лісом (помежи них). «Одичавша гейропа» навіть має шматочок дороги через ліс асфальтованої. В’їзд автомобілями та мотоциклами не тільки заборонений, а й унеможливлений. Краса!

По дорозі успішно наздогнав чувака на шосері, який винирнув перед мною раніше, з приводу чого показав йому (в спину) язика. Зрозуміло, що він просто десь пинявся, адже я не поспішав через ліс гнати, як навіжений, натомість смакуючи сонячну погоду та близькість потічка. Ну й зупинявся собі камеру перечіпити з місця на місце. Середня швидкість була близько 15 км/год. Протягом педалекрутіння крізь ліс десь начисто відпало бажання купувати шосер…

А ще тут, вочевидь, треба вводити поняття баварського кілометра. То щось трохи схоже до гуцульського кільометра, позаяк в мене біля хати вказівник каже, що до озера 22 км, але на практиці 25, блуди чи не блуди. Та й по дорозі вказівники, які кажуть, що я проїхав від одного до другого раптом 500 метрів, не дуже збігаються ані з думкою велокомпа, ані GPS’а.

Відео змайстрував собі по приколу, жодної художньої цінності воно не несе. Але їхати було весело, можна готуватись до закаточки в 100+. Крутіть педалі. Спокій зберігати не конче — а от радіти життю варто ;)

Filed under: Потік свідомості Comment (0) Article tags: , , , , ,

Маки та волошки 2

21 Березня, 2015 @ 19:58

В продовження вчорашнього запису покажу ще два, майже однакові, щоправда, кадри. Втім, настрій у них вельми різний. Коли я компонував перший, думав більше про «кіношний» кадр, чи що, ніби зробити його стоп-кадром якогось фільму. А другий, незважаючи на свої межі, все ж таки для мене доволі нескінчений — ми ж бо не знаємо, чи є це поле поза межами кадру, чи нема, що там, як…

Маки та волошки © 2014 Alex Nedovizii

 

Маки та волошки © 2014 Alex Nedovizii

Filed under: Україною Comment (0) Article tags: , , , , , ,

Маки та волошки

20 Березня, 2015 @ 21:35

Зробивши перерву від копирсання в джаваскрипті, який мені встиг дещо набриднути за робочий тиждень, почав копирсатися в інших Авгієвих стайнях — себто, у фотоархіві. Відзнятого (не конче навіть переглянутого) стане на довгий час, відтак дещо і переглянув, і поколупав.

Оце вирішив згадати, як тогоріч несподівано потрапив до поля з волошками та маками. Поєднання цих кольорів чимось навіть чарівне, хоча жоден не відноситься до моїх кольорів-фаворитів, чи то пак улюблених. Тоді пощілкав та лишив; весь час руки не піднімались муза не приходила та обробка не йшла. Взагалі з тими музами якийсь жахливий капець, не ведуться навіть на добре пиво чи коньяк. Ну а що їм ще пропонувати?

Одним словом, сьогодні маки з волошками таки далися до обробки, тому, мабуть, я дещо розбавлю потік світлин з часткового сонячного затемнення, а як нє — то вельми не перейматимусь. А от принтер розчохлити на днях таки треба…

Мак © 2014 Alex Nedovizii

 

Мак © 2014 Alex Nedovizii

P.s.: та, туга за рідним нікуди не поділася. Але якщо є яскраві спогади — мабуть, варто на них сконцентруватись, бодай ненадовго.

Filed under: Україною 2 коментарі Article tags: , , , , , ,

Кумедне

20 Березня, 2015 @ 16:03

Щойно набрів на запис в блозі Павла Косенко щодо програми, яка одразу «псує» знимки, прямо під час зйомки. Думка: я настільки старий, що пам’ятаю часи, коли Павло знимкував пейзажі. Ггг :)

Filed under: Потік свідомості Comment (0) Article tags:
Працює на Wordpress.
© 2008-2020 Alex Nedovizii.