Знову, курва, радіо,
телебачення, курва, преса …
Влада собі, як влада:
суцільні, курва, бандити …
/Мертвий Півень/
Ні, не так. Знову, курва, блогери …
Хто достатньо давно мене знає, давно в курсі, що нижче подано фото, яке точно відтворює славу фотографа — то таке фото, яке п…ть всі підряд, але ніколи не вказують авторство. Ну якби мені було шкода, так же ж ні. А тепер ще якесь стерво дозволило собі зробити з картинки униле сіре гімно (з результатом можна ознайомитися тутка; адміни пишуть, що вони лише текст додали).
То ж доводжу до відома, що це фото існує лише в цій обробці і крапка.
І його можна при бажанні купити у вигляді відбитку, оформленого належним чином.
Оу йє – і наостанок: якщо Вам приспічило десь запостити це фото – зв’яжіться зі мною, я можу обрізати під формат і дати файлика. Але, трясця, якщо просто по-тихому с…ти – жеби до кінця життя тепле пиво Вам наливали. Sic!
|
Подорож, впродовж якої я полюбив Будапешт.
Пригадую, що ми готувалися їхати до Польщі, але друзі хотіли до Кракова, а ми — не дуже. Щоправда, потім в них, на жаль, не склалося, а ми поміняли плани і, забронювавши готель на Новий Рік, здається, 27 грудня, на наступний день поїхали.
На відміну від попереднього візиту в Будапешт, який мені здався надто помпезним, того разу все було інакше. Може, тому сприяла зустріч Нового Року на Цитаделі з шампанським, купленим на Ваці о сьомій вечора того ж 31 грудня, або титанове горнятко, з якого ми його пили (ну не було в нас кришталю). Правда, якщо лити шампанське в титанове горнятко, з нього одразу виходять бульки, причому безповоротно.
Було круто :)
|
Дуже цікаві враження після цифрової дзеркалки з моментальним (хоча й проміжним) результатом, зумом і т.ін. погуляти містом з плівковою камерою та фікс-фокальним об’єктивом, “зумити ногами”, чекати результат проявки плівки …
Взагалі, Мюнхен став мені в міру фотогенічним роки через 4 після переїзду. Це й не дивно, бо центральна частина була фактично знищена, знимкувати Ратушу – якось попсово (та й мобілкою вже пуцьнув, досить), а решта архітектури, скажімо так, не надто догоджає моїм вподобанням. Втім, якщо примружити очі та на мить забути, де ж ми все ж таки знаходимося, цікавіші види не змушують себе довго чекати…
Nikon F65, Nikkor AF-D 50/1.4, Ilford HP5+
|
Найцікавіше у Франкфурті — спостерігати сусідство хмарочосів з частиною історичної забудови, яка незрозуміло яким дивом збереглася. Але й задирати голову догори — теж невимовно круто.
|
Давно то було, 2003-й рік. Я тоді лише прийшов працювати на Фокстрот і офіс Юг-Контракту, які торгували фототехнікою, був в тому ж приміщенні. Тоді й почав вдумливо фотографувати, але чим та як — питання десяте… Nikon F65 був на той момент недосяжною мрією.
16 років потому я випадково набрів на нього ж на ebay і чи то 25, чи 30 євро зробили свою справу, позаяк оптика була. Не розглядаючи кольорову плівку, як щось цікаве (годящий колір для себе я цілком годящо отримую з цифри), вирішив прикупити, дивлячися лише в бік ч/б фото. І от, інколи щось получається… Та й є щось особливе в контактному відбитку цілої плівки на одному А4.
Подекуди можна навіть щось друкувати…
Nikon F65, Nikkor AF-D 50/1.4, Ilford HP5+. Львів, жовтень-листопад 2019.
|
…одного дощового листопадового дня.
|
