На висотній альпійській дорозі Гроссгльо́кнер.
Також живе на 500px.
Ліворуч гострим «дзьобиком» стирчить Sonnenwelleck (3261 м), одразу біля нього Fuscherkapkopf (3331 м). Ложбина правіше має назву Fuscherkarkees, одразу біля неї — Breitkopf (3154 м). І завершує картину правіше ще одна перемичка, що зветься Nördlich Bockkarkees. «Потічки», що фігурують в низині, при розгляданні в далекогляд (яких попри дорогу є багато, то ж запасайтесь монетами по 1€) виявились потужними водоспадами та потоками. Ех, як же я хочу бінокля і туди бодай на тиждень!
|
У зв’язку з якимось прикрим катаклізмом я не зміг знайти в своєму ж блозі фотогрфафій з Лаллафюреду (угорською: Lillafüred)… Однієї знимки озера Hámori явно замало.
І хоча я не дуже люблю переписувати Вікіпедію…
Lillafüred – невеличке містечко-курорт, офіційно є частиною Мішкольца, хоча віддалений від «основного» міста на 12 км та розташований в гірській місцевості під назвою Bükk. Ці гори, в свою чергу, є частиною північних угорських гір, внутрішньо-західної частини Карпат. Курорт заснований графом András Bethlen. Сама ідея щодо заснування цього курорта прийшла графові в голову під час відвідання озера Hámori близько 1890 р. Названо містечко на честь його дружини, Lilla Vay.
Зараз цей курорт, судячи з антуражу, — задоволення для людей доволі заможних, але погуляти парком все одно доволі цікаво. Ще там є залізниця, яка, судячи з усього, раніше використовувалась для переміщення всього, що треба було переміщувати, а зараз розважає гостей. Того разу ми не попали на потяг, можливо, пощастить наступного…
Читати далі
|
Вже минув тривалий час, відколи я помітив за собою цікавість саме до вечірньо-нічної зйомки. Знимки геть інакші стають (особливо, якщо подовжити витримку та повністю розмазати людей).
Один недолік є, щоправда. Влітку треба гуляти до бознаколи, перш ніж можна буде так познимкувати. От ми в Празі й гуляли чи не до другої години ночі, потім неабияк здивувавши адміністратора на рецепції готелю, бо коли ми заселялись, там була зовсім інакша людина :)
|
Він мені просто дичезно сподобався :)
|
Здається, я вже писав, що Прага мене вразила. Напишу ще раз. І ще…
Хіба можна не хотіти туди потрапити? Навіть попри наявність ста мільйонів лемінгів туристів на Карловім мості?! До слова: я знимкував там близько опівночі, тихенько сварячись на купу людей, що не розмазувались навіть ND-фільтрами для повного щастя… знав би, що побачу на наступний день з оглядового майданчика вежі, ггг…
На цій площі, думаю, були всі, хто був в Празі. Ще й не один раз. Але погода балувала, то ж і я собі познимкував. Як і всі інші туристи, звісно. Хіба трошки градієнтом небо компенсував, аби контраст був приємніший (мені, звичайно). Ну і панорамку склеїв. Бо «не лізло».
|
Ніяк не можу відірватись від цього кадру — вже кілька днів. Весь час подумки в Празі…
|
В такі хвилини я дико шкодую, що у Львові вже не подрукуєш на «металліку».. і тішусь, що в Америці — подрукуєш :)
|
