Направду кажучи, будівлі Олімпійського парку, хоч і збудовані понад пів-століття (!!!) тому, вражають і сьогодні. Дещо футуристичні дахи над стадіоном, басейном та іншими спорудами ніби й не скляні зовсім. Зазначу, що зсередини все виглядає ще футуристичніше.
Невимовно класно, що парк та стадіон і на даний час приймають купу подій, причому багато любительських. “Фірмовий” забіг B2run та München Marathon закінчуються тут, на стадіоні. Стадіон виступає частиною 24-годинної МТВ-гонки “на виживання” (от буквально минулих вихідних відбувалася, випадково взнали, коли пішли гуляти). І це геть не поодинокі події.
Басейн, в якому були поставлені окремі світові рекорди, також доступний всім бажаючим.
Olympiaberg – то гірка в Олімпійському парку (Olympiapark, хто би міг подумати) в Мюнхені. Особливої панорами на центр Мюнхена, як-то з Високого Замку у Львові, звідтам не роздивишся, позаяк далеко від центру (до того ж, на Ратушу краще дивитися з Alte Peter, хто хоче точні координати – звертайтеся), втім добра погода здатна потішити панорамою Альп.
Гора з “пласким” вершком праворуч – Zugspitze (2962), “дах” Німеччини.
Повернемо об’єктив трошечки вліво. На задньому плані по центрі – улюблені знайомі вершки Herzogstand, Heimgarten та Jochberg (не підписую – просто ліньки).
Майже по центру купола Frauenkirche, трошки лівіше височіє дзвіниця Alte Peter (видно навіть оглядовий майданчик, про який я згадував вище), а ніби-то з Ратуші смішно стирчить кран.
"Ride as much or as little, as long or as short as you feel. But ride" – Eddy Merckx
7509,9 км тому (якщо вірити Страві, а їй я вірю, бо-ж, як відомо, if your ride is not on Strava — it didn’t happened) Апельсин поїхав. Рік тому “на одометрі” було 4333 км — тобто за цей рік я проїхав трошки менше (відробляє Вуглик; якщо хто не в курсі — це шосейник).
Річний сервіс та, заодно, підбиття підсумків, зайняли неповні три години.
Згрубша, в поп-музиці я типовий слоупок… чи то пак, вона майже повністю мене оминула. Відтак, інколи трапляються «цікаві» «відкриття». Ото сьогодні плеєр запропонував щось трошки знайоме…
Нагулявшись Партнахклямом пішли в напрямку Екбауера (1237 м. над р.м.). Дорогою Сонечко тішило різноманітним світлом, сніжок вдячно поскрипував під ногами, — ідилія…
Одне, за що я просто безмежно люблю тут Амазон, — то книжки. По-перше, доставка книжок завжди безкоштовна (навіть якщо в замовлення додати інші товари, в більшості випадків доставка залишиться безкоштовною). По-друге, за уявно користувані, скажімо так, книжки, можна віддати направду смішні гроші. Посудіть самі: 400-сторінковий путівник National Geographic по Франції, звичайно за €19,99 я щойно отримав за €7,94. Де він користуваний, я традиційно не знайшов.
