Злапані моменти

Вже більше місяця пройшло, як їздили з Романом від Сколього до Стрия через іс роверками, але до фотографій добрався лиш сьогодні. На разі покажу ранок в Скольому, який потішив фотогенічністю, — та й весь подальший день не підкачав.

Минулої неділі закатали з хлопцями роверками зі Сколього в Сколе через Кам’янку, горби, Скелі Довбуша та Тишівницю. На «скелях» я до того не був, але й після — не дуже тягне, мабуть, треба було вгору лізти. Познимкував водоспадик Кам’янка, Мертве озеро, трошки в горах та вид на Труханів. Хоч не дарма фотоапарата возив.

До речі, попередні фотографії як раз з цього велопоходу. Якщо комусь цікавий маршут, то записаний трек є на сайті Корови з Маячком.

Мабуть, я поволі покажу всі фотографії з тієї прогулянки, та якщо би хтось хтів подивитися вже, дивіться будь-ласка у відповідній темі на Клюмбі.

А на сьогодні — пара фотографій з привалу. Там ми мали зупинку, я наївся ожини (не тільки я, відверто кажучи; Браммс, назбиравши жменю, сказав, що йде лосів з руки годувати — ггг).

Попереднього разу я був на озері Журавлиному (яке також зветься Мертвим), що біля відомого водоспаду Кам’янка (який, в свою чергу, знаходиться неподалік однойменного села Сколівського р-ну Львівської області), ще в 2011 році. Тоді ми махнули з Юльцею та Романом на мій день варення в Карпати — постирчати біля кладки (тим, хто в темі: за Заковбасною Будкою), а наклацавшись там, вирішили заїхати до водоспаду та сходили до озерця.

Мрачняк на озері взимку, в похмуру погоду та ще й під сутінки ще той, хоча дивлюсь зараз на ті фотографії і розумію, що їх варто переобробити — і буде трошки краще. Може, займусь, архіви-то перед носом лежать…

Втім, казка не про те. А про берізки. З колодами та без них. Дивіться: