Архив мітки «спорт»

Choose wisely

January 29th, 2017 @ 20:57

Здибав сьогодні прекрасне:
Банан містить 130 калорій. Келих прозекко – лише 80. Обирайте свідомо!

P.s.: гальба пива Neumarkter Lammsbräu Urstoff – 195, але пиво – діло святе, без варіантів.

Filed under: Потік свідомості Comments (2) Article tags: , ,

80/20 running

January 27th, 2017 @ 10:49

Тогоріч надибав ось таку цікаву книжку. Концепція полягає в тім, що для покращення результатів бігу варто 80% тренувань тримати в “легкій” зоні (згідно рекомендацій автора, “легко” — це достатньо швидко, аби ще можна було підтримувати розмову, не обриваючи реплік). Методика доведена тими чи іншими дослідженнями, але ж найцікавіший експеримент — над собою.

Таким чином я відбігав десь біля половини плану тренувань до півмарафону, з різних причин (основною, щоправда, видалась інакша ціль, роверова, яка стимулювала багато часу проводити з двоколісним другом). Ні на що особливо не сподіваючись, вийшовши на старт в нових кросівках, куплених напередодні півмарафону, результат був покращений чи то на 10, чи то на 15 хвилин. Ми з Юлею думали вкластися в 2 години, але получилося 2 години 7 секунд. То — згідно офіційного заліку часу. Втім, про це вже було, не повторюватимусь.

Доволі цікаво, що подібна практика працює, загалом, і з роверком. Або мені (принаймні) хочеться в це вірити. Але майже щоденні 20 км на роботу/з роботи за рік зробили осінні франконські 120 км не чимось надзвичайним, хоча, звісно, й не зовсім “легенькою прогулянкою”.

80/20 running

Filed under: Потік свідомості Comment (0) Article tags: , , ,

Punk not dead!

January 27th, 2017 @ 8:47

Позавчора мою машину вперше умурдилися свідомо заблокувати на парковці (опа, не чекали? думали, в Еуропі всі метеликами пукають? :)), відтак сьогодні я був дуже радий свідомо знову взяти ровер. Власне, вчорашня поїздка була радше відносною необхідністю.

А позавчора Süddeutsche Zeitung якраз писала, що ровер лишається чи не найшвидшим способом пересування по місту взимку. Вільно цитуючи газету: “S-Bahn (міська електричка) запізнюється, автобус стоїть в корку разом з автомобілями (частково правда), трамвай заповнений шмаркаючими носами… зате велодоріжки майже пусті.” (текст в дужках — мої коментарі). Цілком правдиво. Для повноти картини зазначу, що велодоріжки ще й доволі часто вичищені краще за тротуари. Пізніше сніг буде розкатаний до асфальту, а кам’яна крихта залишиться (до весни, коли кумедна машинка-типу-“порохотяг” позбирає ці камінці з доріг, доріжок та тротуарів та поскладає в ящик до наступної зими).

Кумедно, але середній час добирання на роботу ровером взимку скоротився майже на 2 хвилини (34 хвилини проти 36 влітку). Швидкість — майже без змін, все ж таки акуратніші повороти даються взнаки. Ну й не так гаряче. З курйозів: велодоріжки в моєму “селі” (пару кілометрів від ляндесхауптштата) були вичищені до асфальту буквально на третій третій день після снігопаду, тоді коли в Мюнхені багато з них досі мають на поверхні сніг, що його розкатують небагаточисельні роверисти, половина з яких — брутальні дяді й цьоці, екіпіровані на багато сотень єврів, а половина — школярі/студенти, які й надалі їздять відомими маршрутами, хоч і не так чисельно, як влітку.

Просто так — Апельсин у форматі “Punk not dead”. Власне, мета привезти домів шиповану гуму і була потребою використання машини, не хотілося перти на собі, як-то успішно робив навесні.

Punk not dead! © 2017 Alex Nedovizii

Якби кому цікаво було щодо вражень від брутальної шиповки (тут фігурує Schwalbe Ice Spiker, є менш брутальні Schwalbe Marathon Winter), то доповідаю: веселий шум при русі по асфальті (Апельсин і так не відрізняється “тихою” втулкою DT Swiss, а тепер й взагалі можна знімати дзвіночок), сніг за рахунок широкого протектора не затримується (на жаль, мої Racing Ralph’и збирали його на раз і з них робилися “бублики”, але “по сухому” інакші пріоритети), керованість на вкатаному снігу/льоді зросла в рази, а екстренне гальмування замість заносів заднього колеса у випадковому напрямку пропахує канаву до того, що під снігом, довжиною у гальмівну відстань :)

Filed under: Потік свідомості Comments (8) Article tags: , , , ,

Плавання кролем – замітки на полях #2

December 8th, 2016 @ 10:19

Позаяк курс вже позаду, а здобутки більші, ніж було заплановано, запишу собі на пам’ять ще певні висновки щодо тренувань з плавання кролем (він же вільний стиль, freestyle).

  • Добре відпрацювавши дихання кліпса на ніс вже й не така необхідна – вода не заливається.
  • Різні за розміром лопатки для рук (ніколи б не подумав) впливають на різні речі (сила/техніка).
  • 500 метрів з одного підходу виявились метою не початкового, а “покращеного” курсу. Ой :)
  • Прив’язка до конкретних днів конкретно набридає.

На разі зробив невеличку перерву, хочу на лижі. З наступного тижня знову буль-буль.

Filed under: Потік свідомості Comments (6) Article tags: , , ,

Плавання кролем – замітки на полях #1

October 20th, 2016 @ 21:52

Вмираємо в 99% через дихання. Дихання зривається через молотіння ногами по воді – рух має йти від бедра та бути доволі плавним. Не від коліна, а від бедра. То, курва, не ровер.

Ноги рухаються плавно, хулєра, неквапно. Інакше – див. вище.

Воду в носа на вдиху отримуємо, дивлячись вгору. Дивлячись назад – отримуємо менше.

100 метрів за 2’34” – є. Брасом я так можу 1500 метрів, треба розкачуватися.

…половина курсу для дохляків – позаду.

Filed under: Потік свідомості Comment (0) Article tags: , , ,

Як я в суботу по Франконії поколесив

October 19th, 2016 @ 13:40

Man muss Gott für alles danken, auch für Oben-, Unten- und Mittelfranken*… :D

* – “Людина має за все дякувати Богу, зокрема за Верхню, Нижню та Середню Франконію” (місцевий жарт).

(more…)

Filed under: Німеччина Comments (2) Article tags: , , ,

Shut up, legs!

October 10th, 2016 @ 21:50

Shut up, legs! – фраза, відома не тільки роверистам. Бігуни її теж люблять. Напевно :)

Вчора відбувся 31й Мюнхенський Марафон. Ми з Юлею теж приймали участь. Щоправда, на “половинці”. Для мене цей півмарафон став першим офіційним (взагалі дистанцію півмарафона я бігав вже двічі та обидва рази, як-то кажуть, “по приколу”), а для Юлі — першим взагалі. Офіційний відлік часу нетто показав 2:00:06 (десь перегальмували на станціях дозаправки), але Strava іншої думки та показує приємні очам 1:58:38. Як би не було, ціль досягнута, офіційний відлік є, нова сторінка особистої спортивної історії розпочата.

За організацію можна було би довго співати дифірамби, та не буду, — просто все було організовано на чудовому рівні. Хоча… можна доколупатися до пива на фініші: Erdinger Alkoholfrei, який наливають на інших подіях, по-перше, смачніше Schneider Weisse, по-друге, його наливають гарні дівчата замість старих дядьків і по-третє, роблять це швидко. А от за яблучка організаторам окреме дякуємо — не обмежились “стандартними” бананами. Та й молочні протеїнові коктейлі наготували.

Наостанок трошки про “зраду”… мордокнижка любить на щось пожалітися, натомість пропоную інакший підхід: аніж обхаювати свою державу, доведіть світові, що вона — класна. Чесно кажучи, крепко пошкодував, що не мали прапора чи бодай прапорця на фініші. Наштовхнув на думку хлопець з Києва, якого ми обігнали (Іване, якщо Ти це читаєш — привіт!). Достатньо було лише тріко з надписом UKR. Жебись знали, що Україна — це не лише війна…

Filed under: Потік свідомості Comments (8) Article tags: , ,
Працює на Wordpress.
© 2008-2016 Alex Nedovizii.