Злапані моменти

Довгу перерву зробив. Непорядок.

Свіжі спостереження щодо плавання кролем + певні моменти про обладнання.

• Висновок попереднього разу (Добре відпрацювавши дихання кліпса на ніс вже й не така необхідна – вода не заливається.) треба скоригувати, додавши, що:
  • Тренер казав тримати писок не під 90° до площини води, а десь під 45°; це дозволяє дивитися вперед і вода справді не заливається. Раніше я то успішно забув.
  • Юля помітила, що я надто “глибокий” поворот на плече роблю, коли вдихаю; відтак, варто звернути увагу. Якщо майже торкнутися підборіддям плеча на вдоху – вода теж не заливається.
• Думка купити великі лопатки (для тренування сили/витривалості) була файною.
• Трошки щодо електроніки:
  • Маю нагоду потестувати Garmin Forerunner 920XT – на відміну від мого Suunto Ambit 2 краще визначає стиль (безпомилково) і менше помиляється у визначенні кількості басейнів (розворотів).
  • Вміє рахувати кількість спалених калорій :) навіть без датчика пульсу.
  • В outdoor-фічах суунті він зливає.
• Для власників Garmin’івських годинників є файний сайтик Swimming watch tools, який дозволяє поправити інтервали, склеїти/розділити некоректно визначені сегменти і т.д. В нотатки, поруч з .FIT file tools.

Позаяк курс вже позаду, а здобутки більші, ніж було заплановано, запишу собі на пам’ять ще певні висновки щодо тренувань з плавання кролем (він же вільний стиль, freestyle).

• Добре відпрацювавши дихання кліпса на ніс вже й не така необхідна – вода не заливається.
• Різні за розміром лопатки для рук (ніколи б не подумав) впливають на різні речі (сила/техніка).
• 500 метрів з одного підходу виявились метою не початкового, а “покращеного” курсу. Ой :)
• Прив’язка до конкретних днів конкретно набридає.

На разі зробив невеличку перерву, хочу на лижі. З наступного тижня знову буль-буль.

Вмираємо в 99% через дихання. Дихання зривається через молотіння ногами по воді – рух має йти від бедра та бути доволі плавним. Не від коліна, а від бедра. То, курва, не ровер.

Ноги рухаються плавно, хулєра, неквапно. Інакше – див. вище.

Воду в носа на вдиху отримуємо, дивлячись вгору. Дивлячись назад – отримуємо менше.

100 метрів за 2’34” – є. Брасом я так можу 1500 метрів, треба розкачуватися.

…половина курсу для дохляків – позаду.

Видел весной в зале много людей, которые готовились на море.
Странно: на море они не приехали…
(замість епіграфа)

Якщо чесно, я й гадки не мав, що покупка велосипеда вчинить таке «диво». Крутіння педалей мені сподобалось і за літо я подолав ніяк не очікувані 908 км. Тут слід зазначити, що кілометраж набутий ровером, бігом, вплав, пішими походами.

Не останню чергу відіграє програмка-крокомір на телефоні, доволі точно рахує.

Отже, як я вже сказав, не мала баба клопоту — купила поросє… А я купив не поросє, а роверко. Маючи компанію таких же пришелепкуватих і стан звичайного офісного айтішника-дохляка я лише посміхався на коментар продавців стосовно «за сотню-другу кілометрів приїдете на техогляд». Знав би я, як швидко та сотня-друга набереться…

Найбільше запам’ятались:

• Басівка-Годовиця-Наварія з Євгеном та Ромком. Перший політ :)
• В Зашків на каву з Браммсом, Євгеном та Ірою — перші кілометри грунтівкою.
• Сколе-Корчин-Стрий з Ромком. Вперше засраччями.
• 7 парків — соло-закатка під настрій в неділю парками Львова.
• До Янівського ставу сільськими дорогами та лісом з Ромком. Чудові лісові та сільскі грунтівочки.
• МТВ на скелі Довбуша. Засраччя, багнюка, дощ, кам’янистий спуск, пальці болять від тиснення гальм. Шалена вкрутка в Сколе і …й собачий в плані посадки на потяг (за наявності квитків та багажних квитанцій — круто детективна історія). З Браммсом, Діваном, Ромком та Вєталем.
• Минулопонеділкове соло (Назар сплив з теми) за маршрутом Солонка-Наварія-Басівка-Оброшине. Смачнюща кава біля оз. Глинна Наварія :)

Шкода, що гір було мало. Але так складалось. Зараз сподіваюсь дещо відігратись — тим чи інакшим чином — аби ситуація та зміни в житті не завадили отруєнню свіжим повітрям :P