Роздуплити, як клеїти чеську віньєтку на скло машини — ще та задача. На півночі Чехії про англійську можна забути: чеська або німецька (хехе, вчасно я почав німецьку вчити! бітте лянгсам, вір сінд турістен, вір фештеєн ніхт ггг). Навігація до пам’яток (коричневі знаки при дорозі) — як в Україні, тобто “десь тут є ЦЕ”. В поляків, до слова, з вказівниками та відстанями — перевірено, зручніше. Обіди від пуза (то я люблю). Пиво смачне, хоча і не все. Блок Пільснера до хати притарив, звісно.
По пиву — продовження. Staropramen з банки так собі, особливо після читання складу (краще б не читав: мальтозна патока та інші цікаві хімічні сполуки, як каже Саша). Pilsner Urquell — на разі зе бест. Причому смакують і лагер, і темне. Gambrinus 11 та Krušovice притарив, але ще не пив.
|
Нарешті з’явився у мене другий «зірковий» об’єктив! Першою була Tokina AT-X Pro 28-80/2.8, яку я продав при продажі системи Canon, тепер є зірковий Nikkor AF-D 85/1.8. Приємний портретник, який на кропі, щоправда, відповідає десь куту огляду 130 мм об’єктива повнокадрового, але для портретів годиться. Заодно використовується, як помірний телевик: якість зображення на виході дуже висока, об’єктив легенький, конструктив міцний.
Причому тут «літаючі їжачки»? Та все просто: за рахунок певних особливостей оптики яскраві джерела світла робляться «їжачками». Щоправда, термін не я придумав, його мені підказала знайома фотографиня з Полтави.
Вулиця Гродзька (Ulica Grodzka) в Кракові. Вдалині видніється дзвінниця костелу св. Андрія (Kościół św. Andrzeja), трошки ближче до глядача, якщо я не помиляюсь, дзвінниця костелу св. Апостолів Петра і Павла (Kościół Świętych Apostołów Piotra i Pawła).
Ulica Grodzka, Kraków, Polska
|
Bartfeld ist eine schöne mittelalterlich Stadt in Slowakei. Die erste Erwähnung über diese Stadt kommt aus 1247 n.Chr. Heute ist es eine gut erhalten mittelalterlich Stadt, mit einem schöner Marktplatz und die Stadtmauern. Wir haben dieser Stadt Besuch nicht geplant, aber haben wir ein verfallenes Schloß neben Zborov nicht besucht: es konnte zu viel Zeit brauchen. Dann haben wir einen Anzeiger gesehen, welcher über Bartfeld aufklären haben.
Ein interessant Ding über Slowakei ist ihre Verbindung mit die Deutscher. Fast alle Städte haben abweichende Namen in Deutsch, z.B.: Poprad ist “Deutschensdorf”, Bardejov ist “Bartfeld”, Košice ist “Kaschau”, usw. Es war viele Deutschekolonisten da.
Bartfeld Marktplatz mit Rathaus und Kirche St. Ägidius (14. Jahrhundert)
|
На додачу до сусідньої польської — весна словацька.
|
Весна в Польщі вже вступила в свої права, замінивши мінімалізми зими власним імпресіонізмом, виконаним на тлі гірського пейзажу. Ми оцінили її зусилля та проміняли заради цієї краси дорогу «національного значення», як би це класифікували у нас, на дорогу «місцевого». Не пошкодували:
Нагадало район Бусовисько-Розлуч Львівської області. Я там подібні знимки робив.
|
“Warum reisen Sie?” – höre ich manchmal. Weil ich nicht zwei gleich Fotos aus zwei verschiedenen Reisen habe. Immer sehe ich etwas neu und interessant. Das ist so herrlich! Ähnlich zu Berge. “Warum klettern Sie Everest? – Weil es ist.” (George Mallory, einen Bergekletterer aus England). Dieser Satz ist aus BBCs “Everest: The wildest dream” Film. Wenn interessieren Sie sich für Berge, dann empfehle ich dieses Film zu sehen.
Dieses Foto ist nicht aus den Berge. Und wissen Sie, dass kann ich darüber viel sprechen (na ja, kann ich auch sehr viel schreiben…). Ich habe dieses Foto neben Ternopil gemacht; Julia fuhr während ich fotografierte aus dem Autofenster. Es ist ähnlich zur Flagge, nein? Ich glaube dass solche Farben sicher zum Herbst gehören. Und was denken Sie?
|
Не можу похизуватись великою любов’ю до дощової погоди, втім, симпатизую їй. В рідному місті бруківка виблискує, десь «на виїзді» підсилюються контрасти, світло стає м’яким та зникають тіні. Повітря наповнюється шумом крапель та барабаненням їх по дахах будинків, звук проїжджаючих автомобілів стає інакшим, шурхотливішим, а людей стає в рази менше. Далеко від міста все ще магічніше: звуки стають приглушенішими, повітря свіжішим, звідкись приходить настрій помовчати. Майже як тоді, під час відвідин Плівтіцьких озер, коли нам повезло погуляти майже самим…
Хорватія, нац. парк «Плітвіцькі озера». Вересень 2012.
|
