Позавчора їздили шукати снігу і трошки сюжетів для аерозйомки, за компанію. Цікаві для себе місця згори порозглядав, літати другий акумулятор не став — аж стільки сюжетів не було. Та й світло було так собі.
Однак, подумалося, дорогою домів варто пригальмувати біля дамби Sylvensteinspeicher (водосховище на Ізарі, щo захищає від високої води Бад Тьольц та Мюнхен). Близько самої дамби сюжетів годі й шукати, для тих зйомок вистарчає телефону в кишені, а от далі, біля моста, могло бути цікаво. Здавалося, що світло скінчилося (чи то пак його й не було), але чуйка підказувала від’їхати тих пару кілометрів вбік. На місці світла теж не виявилося, то ж вирішив порозглядати все згори та й домів. Аж докладно перед посадкою спалахнуло — то встиг щілкнути останній кадр, світло згасло, хруща посадив та й поїхали додому…
Звісно, більшість бачила кадр в Інстаграмі, з відповідною обробкою на мобілі. Але все ж таки, основна мета того бзиніння та літання — в якісних фото. Чи якісніших ;) зрештою, отримав отаке:
|
Відверто кажучи, ті 2000 км з електровеликом були вже давно, але до 3000 я ще не докатав — дається взнаки карантин, їжджу цьогоріч менше, ніж раніше. Втім…
Якщо хто не в курсі, в травні я пересів зі свого оранжевого МТБ-хардтейла на електричний МТБ-підвіс, аби було весело і з вітерцем. Веселіше стало, з вітерцем — теж, словом, я перейшов у сьому стадію відносин з eMTB (підказка: опис тутка).
Відомо, що одна з священих воєн з еМТБ — то втрата фітнесу. Я згадав про це випадково і, будучи знаним цифробуквоїдом та вимірюючи все, що вимірюється, легко знайшлися подібні поїздки на МТБ та еМТБ, без намагання порівняння — їх роздяліють порядку 4 місяців. І ось, що я побачив:
Хо-хо, хто сходу вгадає, де “електричка”, а де “біобайк”? Спеціально виділив середній пульс. Час — порівняний, швидкість — порівняна. Так от, біобайк ліворуч. І — о, диво — на ньому “легше”, ніж на “електричці”. Можливо, варто зазначити, що я мав вельми легкий біобайк, 11 кг. Проти 23 кг електроровера то виглядає невагомо. Але фокус таки в ім, що на електровелику не легше, а швидше. Звичайно, не весь час в турборежимі :)))
І, звичайно, з ССТ (Синім Супер Трактором) я покатався подивитися Зальцкаммерґут Трофі, але то вже геть інакша історія.
|
Сталося мені нещодавно поставити macOS Mojave “з нуля”. І от, одразу після початку встановлення, гарне повідомлення “Медіа пошкоджено і не може бути використане для інсталяції”. Ну добре, зліпимо флешку ще раз — помилка та сама.
Недовгі пошуки підказали, що окремі сертифікати, якими були підписані Мохаве та інші старіші версії ПЗ, просто застаріли. Не надто давно – 24 жовтня 2019 р. Втім, це не заважає поставити ОС. Треба лише відключити падлюку від інтернету, відкрити термінал та написати маленьке неподобство на кшталт “date 1023120019” – дата переставиться на 23 жовтня 2019, 12:00 і система встановиться. Отаке.
|
Знову, курва, радіо,
телебачення, курва, преса …
Влада собі, як влада:
суцільні, курва, бандити …
/Мертвий Півень/
Ні, не так. Знову, курва, блогери …
Хто достатньо давно мене знає, давно в курсі, що нижче подано фото, яке точно відтворює славу фотографа — то таке фото, яке п…ть всі підряд, але ніколи не вказують авторство. Ну якби мені було шкода, так же ж ні. А тепер ще якесь стерво дозволило собі зробити з картинки униле сіре гімно (з результатом можна ознайомитися тутка; адміни пишуть, що вони лише текст додали).
То ж доводжу до відома, що це фото існує лише в цій обробці і крапка.
І його можна при бажанні купити у вигляді відбитку, оформленого належним чином.
Оу йє – і наостанок: якщо Вам приспічило десь запостити це фото – зв’яжіться зі мною, я можу обрізати під формат і дати файлика. Але, трясця, якщо просто по-тихому с…ти – жеби до кінця життя тепле пиво Вам наливали. Sic!
|
Якось не одразу наважився в заголовку перекласти (чи то пак транслітерувати) Карвендель — назву гірського масиву в Альпах, на межі Австрії та Баварії (може, краще писати Тіролю? Австрія десь там, далеко). Хоча Вікіпедія нахабно пише, що на 80% Карвендель знаходиться в Тіролі… добре, на межі Тіролю та Баварії. Нехай.
Цей, вельми поважний, гірський масив особисто я спостерігаю доволі періодично: то від Ізара на ділянці від Вальґау (Wallgau) до водосховища Сільфенштайн (Sylvensteinspeicher), де просто чудові місця для шосейного роверизму, з боку австрійського озера Ахен (Achensee), заїжджаючи в Енґ (Eng), з боку долини Інна (Inn)… А цього разу ми дивилися на нього від озера Барм (Barmsee), що неподалік Крюна (Krün). Зрештою, літав там більше для практики відеозйомки (відео нижче додам), але по ходу справи розім’явся і в пейзажній аерозйомці.
Зліва направо: Wörner (2476), Tiefkarspitze (2435), Westliche Karwendelspitze (2385), Nördliche Linderspitze (2372).
Читати далі »
|
Не знаю, що про це фото написати. Мало кого цікавить, як стрибав зі штативом навколо і таке інше, та й мене самого цікавить кінцевий результат, а не спосіб його досягнення. Хіба що треба черговий раз похвалити Lee Filters, як за зручність у використанні, так і за якість. І штатив не дарма носив.
Nikon D7000, Sigma 10-20/4.5-5.6 EX DG, Lee Big Stopper, Lee ND Grad Soft 0.6
|
Мабуть, цей запис більше для себе, але доки не забув, додам.
Відколи Google ввели нові правила користування їх мапами, по суті “вмер” мій улюблений калькулятор положення Сонця suncalc.net. Ним можна користуватися, але вельми незручно. І от — щастя є — випадково знайшовся його аналог, який не нудить надто великою кількістю реклами.
Наприклад, отаке на разі показує для мого улюбленого Wörthsee https://www.sonnenverlauf.de/#/48.0596,11.1809,13/2020.10.29/09:45/1/1
Звісно, приклад мало показовий, але для фотозйомки вельми корисна штука.
|
