Злапані моменти

Кумедно трошки, але мені періодично радять автосервіс в Мюнхені, мовляв, він до дому ближче. Але їжджу і надалі в Штарнберг – позаяк там же можна погуляти, поки з машиною щось роблять.

Так було і в квітні, коли міняли колеса з зими на літо — лишив ключі, пішов гуляти. Озеро поруч, можна потинятися набережною-променадом або піти в інший бік до яхт-клуба і далі.

Колись давно, ще в школі, мене перла Apocaliptyca – грати пісні Металліки на віолончелях здавалося чимось нереальним. І тоді ж запам’яталися їх кліпи – переважно в ч/б, зняті в дуже контрастному освітленні. Щоправда, за пару років воно забулося.

І от – рекомендація YouTube і такий собі флешбек: серйозні дядьки ансамблем грають класику, а саме – Баха, на електрогітарах.

Передивляюся/переслуховую вже третій раз, пре нереально:

Що ж, перебирання архівів з піддупником добігло кінця, хоча, менше архівів не стало. Але було цікаво, дякую за запрошення, Олексію!

Закрию маленьку серію аерофото з Західного парку (Westpark) в Мюнхені, буквально двотижневої свіжості — ми довго збиралися і, звичайно, дощ таки пішов. Але в перервах між душем я встиг «політати», а дівчата – погуляти.

Подорож, впродовж якої я полюбив Будапешт.

Пригадую, що ми готувалися їхати до Польщі, але друзі хотіли до Кракова, а ми — не дуже. Щоправда, потім в них, на жаль, не склалося, а ми поміняли плани і, забронювавши готель на Новий Рік, здається, 27 грудня, на наступний день поїхали.

На відміну від попереднього візиту в Будапешт, який мені здався надто помпезним, того разу все було інакше. Може, тому сприяла зустріч Нового Року на Цитаделі з шампанським, купленим на Ваці о сьомій вечора того ж 31 грудня, або титанове горнятко, з якого ми його пили (ну не було в нас кришталю). Правда, якщо лити шампанське в титанове горнятко, з нього одразу виходять бульки, причому безповоротно.

Було круто :)

Нехай сьогодні будуть дещо задумливі картинки.