Підкарпаття, ч. 3. Берегове: куточок Угощини в Україні.

September 5th, 2008 @ 12:44

Герб м. БереговеПродовжую оповідання про мандрівку Закарпаттям. З Ужгорода ми поїхали в Берегове.

"Бе́регове (угорськ. Beregszász (Берегсас)) — місто в Закарпатській області України, адміністративний центр Берегівського району, основний центр угорської культури в Закарпатті та Україні в цілому. Населення – близько 26 тис. мешканців." – говорить Вікіпедія.

Я скажу більше. Формулювання, щоправда, не моє, але я з цим цілком погоджуюсь. Берегове – це Угорщина в Україні; закордон, де можна побувати, не перетинаючи кордону. І, додам я, це дуже приємне місто з привітними людьми і цікаве саме по собі.

Вже класичним чином даю розташування містечка – дякуючи Гуглу: дивитись на мапі.

Площа Героїв – центральна площа в Бегеговому. Щоправда, герої тут ще часів Радянського Союзу – втім, це лише монумент. Площа потопає в зелені, там приємно знаходитись і оглядати її. Дивіться:

Роздивившись добре, відчуваю себе трошки папарацці – ось ще не відкритий монумент Пам’яті Жертв Чорнобильської Трагедії, а я його вже встиг зазнимкувати! Мушу помітити, що (за виключенням Монументу Героям) пам’ятники і монументи в Береговому повторюють славну традицію всього Закарпаття – вони невеличкі. Принаймні, я сподіваюсь, що це така собі традиція, адже був лише в трьох містах, з чого і роблю висновок – в Мукачево, Ужгороді та Береговому. Втім, я заговорився. Дивіться:

З площі Героїв виходимо на головну вулицю міста і одразу ж впираємось – поглядом і фізично – в Палац правосуддя, або ж будинок імперського суду (поч. ХХ ст.).

Сама центральна вулиця виглядає наступним чином:

Вона така ж чистенька, як і решта вулиць і досить жвава – принаймні, в неділю близько 10 години ранку, як ми і гуляли містом.

Майже напроти суду розташувалась церква якоїсь з протестантських конфесій – я не зауважив, якої саме, по причині відсутності цікавості і по тій, що я абсолютно нічого не знаю про ці конфесії, за винятком факту їх існування і майже незліченної кількості. Втім, будівля гарна. Мушу зауважити, що її видно ще на світлині з пл. Героїв – хто не вірить, дивиться вище.

Поруч – один з адміністративних будинків. Ніби міська рада….

Колишній фешенебельний готель міста – готель "Роял":

А це будинок навіть не дає натяку на своє первісне призначення. Знайомтесь: колишня стара синагога. Знищена, звісно ж, за радянських часів. І тут нема, чим виправдовувати такі дії – вона не була зруйнована чи ще щось подібне, її просто переробили в кінотеатр.

А була вона ось такою (дякуючи castles.com.ua ми знаємо):

Трошки далі, ззаду, знаходяться ритуальні лазні синагоги. На жаль, я не можу розповісти вам їх функціонального призначення, адже сам не знаю. Однак, якщо знайду якусь інформацію, обов’язково напишу.

Берегове багате на цікаві подвір’я. Навіть багатше, ніж Львів! Далеко не всі з них мальовничі чи гарні, але дуже своєрідні. Цього разу я не мав настрою їх фотографувати, за виключенням, хіба, цієї брами – і та була задля повноти фоторепортажу.

Трошки далі натрапляємо на ці два будиночки – колись одні з найгарніших і найбільш престижних споруд. Вони відносяться своїми історіями до визначних в історії містечка людей.

Місто багате на вузесенькі провулки – навіть багатше за Ужгород. Можливо, із-за меншої території, а можливо, із-за історичного впливу Угорщини. Насправді, оскільки я не був в Угорщині, я не можу стверджувати одне або інше – хто знає, прошу мене уточнити.

Автобусна станція в Береговому величезна! Звісно ж, це жарт. Насправді це лише малесенький шматочок площі біля греко-католицького храму. Відтак, автобуси рушають і прибувають у дуже мальовничому місці. Тут проїжджають і величезні вантажівки – бачачи їх просто не віриться, що такі велетні годні розвернутись в малесенькому містечку. Таки годні!

Біля вищезгаданого храму, на якому знаходиться славнозвісний сонячний годинник, що "показує час за центральноєвропейським часом" та є пам’ятник св. Іштвану. Годинник і храм зазнимкувати не вдалось, адже перший був закритий тінню від дерева і, як наслідок, нецікавий, а храм перебував у контровому світлі і його силует мені здався не надто художнім. Втім, гляньте на сторінці міста в Вікіпедії, якщо цікаво, – там його фото є.

На цій же площі знаходиться будівля старої школи. Гарна, але частково закрита деревами. Останній факт, щоправда, не заважає її оцінити:

Від все тієї ж площі відходить вул. Шевченка. Повний антипод своєї львівської сестри:

До речі, назви вулиць, площ, купа інформації в Береговому дублюється угорською мовою на додачу до української. Чи навпаки?! Направду кажучи, не знаю. Так що, побачивши слово "utca" на табличках не дивуйтесь – це вулиця. Szevcenko utca – ось так…

Гарних, неординарних будинків в провулках вистачає. Ось як цей будиночок-замок. Хоча "візитна картка" Берегового, яка відрізняє це місто від ДУЖЕ багатьох інших – будиночки, пофарбовані в надзвичайно яскраві, життєрадісні кольори. Фото трошки згодом, нижче.

Є в Береговому і винзавод. Адже Закарпаття славиться винами, чи не так?! Щоправда, доля окремо взятого винзаводу досить сумна – на разі підприємство перебуває в стадії санації. Як сказав нам один з виноробів – догроблюють. Процитую абзац щодо заводу з castles.com.ua:

Перша асоціація зі словом "Берегово" у багатьох – відомий винзавод. І правда, є такий на окраїні, у колишній літній резиденції графа Шенборна. У графа був чудовий смак, і місця під свої романтичного виду палаци він вибирав і правда розкішні: як тут, біля підніжжя гори в древньому Берегсасі, або неподалік від Сваляви. Завод і на завод не дуже то і схожий: ну справжній замок, як його малюють ілюстратори дитячих казок. Висока вежа з гострим конусом даху, затишний сад навколо. Тільки от потрапити на територію, якщо ви не на офіційній службі в Бахуса, нереально.
Попасти туди справді не получилось – охоронець всі наші спроби комунікувати з ним проігнорував, на відміну від песиків, які охороняють щось лише їм відоме… Все, що видно з вулиці – оце:

А могло бути ось так (знову ж таки, матеріали з castles.com.ua):

Цікавинкою міста є літній театр у формі амфітеатру. До речі, його чудово видно з Google maps – якщо комусь цікаво, подивіться.

Місцевий кіт інспектував загальний стан справ, не звертаючи жодної уваги на наше "киць-киць", втім, проти фотографування не заперечував:

А ось і декілька фото вище згаданих відверто кольорових будиночків:

Були ми також в термальних купальнях, однак я не брав туди фотоапарат – і, як виявилось, зовсім правильно. Фотографувати обшарпану будівлю нецікаво, а великий і малий басейни особливої художньої цінності не мають (втім, можете подивитись, як це виглядає на тих самих Google maps: велика темна пляма – то основний басейн, маленька під нею – дитячий). Помічу лише, що в малому басейні (по ідеї – дитячому), можна погрітися у перерві між плаванням в великому – принаймні, ми так і робили. Може, Ви придумаєте інакше – хтозна?!

* * *

Ось таким ми побачили Берегове – куточок Угорщини в Україні. Незвично чути зовсім незнайому мову, читати зовсім незрозумілі написи. Справді виглядає, що ми за кордоном. І тільки дубляж інформації українською мовою видає правду.

Мушу помітити, що люди там дуже привітні і гостинні, готові допомогти. Щоправда, інколи важко зрозуміти, що ж вони таке говорять – але що поробиш?! Практично всі тутешні – носії угорської мови поряд з українською, а запозичення слів – процес непомітний. Втім дуже приємно, що шанують обидві мови. Це – духовна культура і вона тут на високому рівні.

* * *

Закінчу цю частину розповіді фотографією винарні "Старий підвал" – там ми були на винній дегустації.

Далі буде: маленький нарис про дегустацію.
Cross-posted @ fotoklumba.lviv.ua

Записано в: Україною Немає коментарів Мітки: , , , , ,
Працює на Wordpress.
© 2008-2016 Alex Nedovizii.