Почну з місця розміщення будиночка, так би мовити, відповідає призначенню – м. Берегово, вул. Виноградна, 37/2.
Що далі?
Так-так, вже класичним для мене чином покажу Вам розташування "С.П." на Google Maps: поцікавитись.
А тепер щодо вина і всього решта…
В Угорщині є прислів’я, яке в перекладі українською звучить "Щоб Ти чисту воду пив". Це дослівно. А за змістом – "Жеби сь Ти здох!". Чому? Історія йде в глибину віків і історію вина, коли давно-давно люди знали, що 30% розчин вина в воді останню дезінфікував. Пастер відкриє своє явище набагато пізніше, а тим часом вино з’являється на столах людей різних соціальних рівнів…
Заходимо в приміщення і… по-перше, воно одразу зустрічає нас приємною прохолодою (хоча, мушу зізнатись, на вулиці того дня ані холодно, ані гаряче не було). Праворуч від входу (якщо Ви щойно зайшли) – винна шафа, де зберігаються чудові продукти праці виноробів. Ось така:
Втім, дегустація починається і частково відбувається в самому підвалі. Ходімо!
Завчасно прошу вибачення на окремі нерізкі світлини – я пробував зробити декілька зі спалахом, але це в моменті "вбивало" весь "дух". Тому я вирішив лишити їх радше трошки нерізкими, а на витримках 1/2..1/8 с це не є важко.
Підвал виглядає наступним чином:
Його висота – трошки більше двох метрів, там приблизно +10 по Цельсію, волого і тихо. Саме тут "достигає" вино – в цих самих діжках, які Ви бачили на попередніх світлинах. Діжки є різного об’єму – близько 150 л і більші, які містять до 250 л вина.
Хазяїн підвалу розповів нам, що діжки великого об’єму не є, так би мовити, корисними, адже вино в них зле "дозріває". Для зберігання вже готового вина – будь-ласка, хоч би й величезні. А для дозрівання – ось такі, невеличкі. Що ж – ми повіримо йому на слово, оскільки самі не знаємо та й йому немає сенсу нас дурити…
Знайомство з вином починається з келиху. Він має бути правильної форми і, звісно ж, чистий. Потім слід дати вину певний час на "адаптацію" (останнє – мій термін). Погріти келих руками, понахиляти, дозволити напою розкрити свій аромат. Дегустація взагалі є процесом неспішним – це питання задоволення, а не кількості. І тут терпіння дуже і дуже знадобиться – звісно ж, якщо Ви хочете результату в смаку, а не в сп’янінні (для останнього я би радив вибрати щось інакше, не вино).
Поки ми слухали про цікавинки з історії виноробства взагалі і в Береговому / Закарпатті зокрема, минуло трошки часу. Чесно кажучи, я навіть встиг трошки замерзнути. Тому після першого зразка ми пересунулись нагору…
Пригадую декілька корисних порад, які сам почув і волію переказати:
- По-перше, давши вину розкрити свій букет (=аромат), не поспішайте ковтати його "пів літру за раз"; варто зробити невеличкий ковток, давши напою час побути в ротовій порожнині і розкрити частину смаку, а лише потім можна зробити більший ковток.
- По-друге, дуже-дуже бажано мити келихи виключно чистою водою, без застосування хімічних речовин, особливо – засобів для миття посуду. Вони лишаються на поверхні і майже не змиваються, як наслідок, наступного разу Ви питимете хімію зі спотвореним напоєм…
- По-третє, що стосується домашніх вин, будьте обережні з винами, зробленими з винограду сорту Ізабела – в окремих випадках вони можуть легко перебродити з етилового спирту до метилового…
Мушу помітити, що дегустація в "Старому підвалі" кардинально відрізняється від, скажімо, дегустації в залі "Масандри" (є такий у Львові). По-перше, антураж – тут він кардинально інший. Звісно ж, самі вина. І, зовсім не в останню чергу, закуски. Вони тутешні і просто… чудові.
Більше розповідати не буду – або сам слинкою захлинуся, або це загрожуватиме Вам.
Подумки повернувшись в сам підвал пригадую, як зберігається готове вино:
А сам процес дегустації в "холі" виглядає наступним чином:
Наостанок ще раз пригадаю чудових людей, які зберігають традиції виноробства і шанують цю дуже нелегку справу – велике їм спасибі! Особисто я, будучи на Закарпатті, обов’язково намагатимусь до них завітати по пляшчину-дві цих чудових напоїв. Зайдіть і Ви, бодай би до них на сторінку – там є цікаві речі!
* * *
Далі буде:
Так-так, саме замок Паланок, що в Мукачево.