Сегодня ваш покорный слуга вредный фототипааматор™ присоединился к армии охотников за птичками. Разумеется, дабы соорудить что-то толковое, нужен не один год упорных тренировок, но один снэпшот более или менее удался́. Эта картинка совершенно не обязана кому-то нравится, она просто настроенческая для меня.
Каркуша (это на самом деле грач) прощается с зимой:
30D, Sigma 70-300 Apo Dg; f = 238 мм, 1/8000 сек, f/10, ISO 320
|
Пока я переосмысливаю ряд аспектов своего “творчества” и временно не фотографирую, пусть повисит эта осенняя карточка.
Львов, Стрийский парк, октябрь 2009.
EOS 3, EF 50/1.8 II, Kodak ProFoto 100
|
Да, продолжаю мучать.
3 pictures
|
Продовжую оповідання про мандрівку Закарпаттям. З Ужгорода ми поїхали в Берегове.
"Бе́регове (угорськ. Beregszász (Берегсас)) — місто в Закарпатській області України, адміністративний центр Берегівського району, основний центр угорської культури в Закарпатті та Україні в цілому. Населення – близько 26 тис. мешканців." – говорить Вікіпедія.
Я скажу більше. Формулювання, щоправда, не моє, але я з цим цілком погоджуюсь. Берегове – це Угорщина в Україні; закордон, де можна побувати, не перетинаючи кордону. І, додам я, це дуже приємне місто з привітними людьми і цікаве саме по собі.
Далі…
|
Це – продовження оповідки про мандрівку Закарпаттям, анонсованої раніше. Частина чи то друга, чи то півторачна – по суті, ми все ще в Ужгороді, але вже в Музеї Народної Архітектури та Побуту. Аналог львівського "Шевченківського гаю", але не зовсім – на відміну від львівського "брата", цей музей у вигляді маленького села посеред міста, одразу біля замку. Мушу зазначити, дуже вдале рішення!
Ходімо!
Далі (трошки тексту, трошки фото)
|