Злапані моменти

Приїхавши в Зюдтіроль, ми спочатку не надто тішилися погоді: ніби відпустка, таке-сяке, а воно хмарно і час від часу цяпає дощиком. Хоча, пізніше, дійшли висновку, що в тому є своя цікавість. А з якими емоціями ми згадували цю погоду кількома днями пізніше, коли смажило в Маранелло та Падуї, о-о-о, словами не описати…

Вид з балкончика гостьового будинку в San Lorenzo di Sebado. Саме там ми «познайомилися» з італійськими розетками, які хоч візуально і схожі на європейські, але фіг там: без перехідника ані телефона зарядити, ані ноут втикнути… переважно зустрічається, звичайно, тип L.

Щось мене знову вкусило і я вкотре пробую зібрати більш-менш годящі знимки на 500px. Тому кому цікаво їх спостерігати без моєї епістолярної маячні (на яку мене інколи, все ж таки, вистарчає) прошу дуже, заходьте на сторінку на 500px.

Фото Парламенту тут більше для привернення уваги. До речі, я дещо збрехав раніше, написавши, що в руках був лише телефон. Просто цілковито забув про існування карточки у фотоапараті. А там стільки сюрпризів! Навіть фотографії з відпустки. Уявити не міг…

Пратер — широко відомий парк у Відні. Серед інших атракціонів там є Lilliputbahn (читається “лілліпутбан”) — мікро-залізниця. Там їздить потяг для дітей, хоча дорослих теж катають, а за окремим розкладом потяг тягає паровоз виробництва фабрики Krauss, походженням з Мюнхена, 1928 року “народження”. Його я й хотів зазнимкувати, хоча, мушу зізнатися, саме його рейс ми пропустили – доволі випадково. Якщо будете там, — слідкуйте за розкладом, паровоз їде приблизно о 12й. Якщо хтось захоче повозитися, наполегливо рекомендую брати комбі-квиток “Riesenrad+Lilliputbahn” — отримаєте найстаріше колесо огляду в Європі та вузькоколійну залізницю в додачу на кілька євро дешевше.

Потяг з’являється з імпровізованої печери.