 Щось я трошки забарився з наступною частиною мандрівки Підкарпатською Україною.
І не тільки з наступною частиною! Ще в попередньому оповіданні мав уточнити, чому я раптом назвав Закарпаття Підкарпаттям. Отже, розповідаю – зі слів власника винарні "Старий підвал": "До того, як ці землі приєднали до України вони знаходились – принаймні, в 20 ст. – в юрисдикції тодішньої Чехословаччини, а раніше – Угорщини. Угорщина, як відомо, знаходиться по інший бік Карпат, аніж більша частина території України. Як наслідок, легко зрозуміти, що з "їх боку" це було Підкарпаття. А "Закарпаттям" для них є ми…". Ось так. Майте на увазі!
Досить відступів від теми. Продовжуємо нашу прогулянку – на черзі, як Ви вже зрозуміли, замок Паланок, що в Мукачево. Ходімо!
Далі (мало тексту, багато фото)
|
 У попередніх частинах оповідання про Закарпатську прогулянку я розповів про Ужгород – саме місто та музей народної архітектури та побуту – та Берегове. Тепер перейдемо до винної дегустації, адже, як ми вже згадували, Закарпаття славиться своїми винами.
Почну з місця розміщення будиночка, так би мовити, відповідає призначенню – м. Берегово, вул. Виноградна, 37/2.
Що далі?
Далі (трошки тексту, трошки фото)
|
 Продовжую оповідання про мандрівку Закарпаттям. З Ужгорода ми поїхали в Берегове.
"Бе́регове (угорськ. Beregszász (Берегсас)) — місто в Закарпатській області України, адміністративний центр Берегівського району, основний центр угорської культури в Закарпатті та Україні в цілому. Населення – близько 26 тис. мешканців." – говорить Вікіпедія.
Я скажу більше. Формулювання, щоправда, не моє, але я з цим цілком погоджуюсь. Берегове – це Угорщина в Україні; закордон, де можна побувати, не перетинаючи кордону. І, додам я, це дуже приємне місто з привітними людьми і цікаве саме по собі.
Далі…
|
 Це – продовження оповідки про мандрівку Закарпаттям, анонсованої раніше. Частина чи то друга, чи то півторачна – по суті, ми все ще в Ужгороді, але вже в Музеї Народної Архітектури та Побуту. Аналог львівського "Шевченківського гаю", але не зовсім – на відміну від львівського "брата", цей музей у вигляді маленького села посеред міста, одразу біля замку. Мушу зазначити, дуже вдале рішення!
Ходімо!
Далі (трошки тексту, трошки фото)
|